Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2014 року Справа № 925/639/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя: судді:Прокопанич Г.К., Алєєва І.В. (доповідач), Мирошниченко С.В.за участю представників: від позивача:Олексюк Ф.Ю., представник за дов.;від відповідача:Юр М.А. представник за дов.;від третьої особи:ОСОБА_6, паспорт НОМЕР_1 від 22.07.1997р.розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуПриватного підприємства "Сандра - Ч"на постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.11.2013р.у справі господарського суду№925/639/13 Черкаської областіза позовомПриватного підприємства "Сандра - Ч"до Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Черкаської обласної дирекціїтретя особаФізична особа-підприємець ОСОБА_6провизнання припиненим договору іпотекиВ С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Черкаської області від 10.06.2013р. (складене 12.06.2013р.) у справі №925/639/13 позовні вимоги задоволені у повному обсязі. Визнано припиненим договір іпотеки №010/02-44/757-08і від 05.06.2008р., предметом якої є двоповерхова нежитлова будівля з підвалом площею 1052,3 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 та належить на праві власності Приватному підприємству "Сандра - Ч".

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.11.2013р. у справі №925/639/13 вищезазначене судове рішення скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Позивач, Приватне підприємство "Сандра - Ч", з прийнятою постановою апеляційної інстанції не погодився та звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою разом з клопотанням про відновлення пропущеного процесуального строку на її подання, в якій просить скасувати оскаржувану постанову апеляційної інстанції, а судове рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

Обґрунтовуючи підстави звернення до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення господарським судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 22.05.2014р. задоволено клопотання Приватного підприємства "Сандра - Ч" про поновлення строку на подання касаційної скарги, відновлено строк на її подання, зазначена касаційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду.

Ухвалою від 11.06.2014р. Вищий господарський суд України відклав розгляд касаційної скарги.

У письмовому відзиві на касаційну скаргу відповідач просив оскаржувану постанову апеляційної інстанції залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

В призначеному судовому засіданні касаційної інстанції 18.06.2014р. представник Приватного підприємства "Сандра - Ч" та Фізична особа-підприємець ОСОБА_6 підтримали вимоги касаційної скарги, представник Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" заперечував проти її задоволення.

Перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм процесуального та матеріального права, проаналізувавши доводи з цього приводу, викладені в касаційній скарзі, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Приватного підприємства "Сандра - Ч" підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як було встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 03.06.2008р. між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (банк) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 (позичальник) укладений кредитний договір №010/02-44/757-08, відповідно до умов якого банк відкрив позичальнику відновлювальну (револьверну) кредитну лінію у сумі 250 000 дол. США (ліміт кредитування), для поповнення обігових коштів, який повинен бути повернутий позичальником в строк до 02.06.2018р. включно зі сплатою 15% річних.

В якості забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, 05.06.2008р. між відповідачем (іпотекодержатель) та позивачем (іпотекодавець) укладений договір іпотеки №010/02-44/757-08-і, предметом якого виступає нерухоме майно - двоповерхова нежитлова будівля з підвалом загальною площею 1052,3кв.м, з господарськими спорудами, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та належить позивачу на праві власності згідно свідоцтва про право власності серії ЯЯЯ №647501, виданого 03.01.2008р. виконавчим комітетом Смілянської міської ради, заставною вартістю 2 764 167грн.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 26.07.2011р. у справі №08/5026/186/2011 стягнуто з Приватного підприємства "Сандра-Ч" на користь Черкаської обласної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль" 1163009,55грн. заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - двоповерхову нежитлову будівлю з підвалом загальною площею 1 052,3 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Постановою державного виконавця Смілянського міськрайонного управління юстиції 28.11.2011р. відкрито виконавче провадження ВП №30123247 по виконанню наказу господарського суду Черкаської області від 24.10.2011р. у справі №08/5026/186/2011.

В ході виконавчого провадження проведено опис та арешт майна, визначено його початкову ціну реалізації та передано на реалізацію торгівельній організації.

Також господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що перші та другі відповідно прилюдні торги, у зв'язку з відсутністю купівельного попиту є такими, що не відбулись та державним виконавцем листом №6502 від 10.08.2012р. запропоновано стягувачу залишити нереалізоване майно в рахунок погашення боргу, на що останній листом №С24-120-1/3836 від 19.09.2012р. повідомив про відсутнє бажання брати на баланс або отримати в рахунок погашення боргу непродане майно, що не вдалося реалізувати в рамках виконавчого провадження.

26.10.2012р. державним виконавцем Смілянського міськрайонного управління юстиції винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві без подальшого виконання.

Вирішуючи спір по суті, господарські суди попередніх інстанцій не звернули увагу на те, що в даній справі містяться незасвідчені належним чином матеріали, які оцінювались останніми, як докази по справі.

Згідно з ч. 2 ст. 36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Відповідно до вимог п. 5.27 Національного стандарту України, затвердженого Державним комітетом з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003р. №55, "ДСТУ 4163-2003" "Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів", якими визначено, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Фактично ксерокопії письмових доказів, на які посилаються учасники судового процесу та господарські суди першої та апеляційної інстанції, належним чином не засвідчені. В деяких випадках має місце лише напис "копія вірна" та підпис особи без зазначення її посади та повноважень, відсутня дата засвідчення копій або взагалі відсутнє будь-яке засвідчення, зокрема, договір іпотеки №010/02-44/757-08 і від 05.06.2008р., який є предметом розгляду у даній справі.

Крім того, відповідно до пунктів 1, 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" №6 від 23.03.2012р. рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення має бути викладено чітко, зрозуміло, грамотно (тобто не містити граматичних і стилістичних помилок, виправлень).

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Пунктом 4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 "Про судове рішення" також зазначено, що відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог статті 4-2 ГПК України щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Оскаржувані судові акти таким вимогам не відповідають.

Отже, як місцевий, так і апеляційний господарські суди припустились неправильного застосування приписів ч. 1 ст. 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та ч. 1 ст. 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідно до ч. 1 ст. 11110 ГПК України є підставою для скасування судового рішення у справі.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 1117 ГПК України).

Відповідно до п. 3 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судові акти попередніх інстанцій - скасуванню з направленням справи на новий розгляд до місцевого господарського суду.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, вжити всі передбачені законом засоби для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, дати їм належну юридичну оцінку, і в залежності від встановлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами чинного законодавства, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, з ухваленням законного й обґрунтованого судового рішення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Сандра - Ч" - задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.11.2013р. та рішення господарського суду Черкаської області від 10.06.2013р. (складене 12.06.2013р.) у справі №925/639/13 - скасувати, а справу передати на новий розгляд до господарського суду Черкаської області.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич Суддя (доповідач) І.В. Алєєва Суддя С.В. Мирошниченко